Подзвоню тобі

Мінус два навколо, і мінус ми з тобою Люди втрачають все, холодною зимою Чому ще вчора міцно, трималися за руки А зараз біль гризе, від тяжкої розлуки Невже це назавжди й мені більше не чуть твій голос Розведені мости, з лівого й до Подолу Цей Новий рік, для мене стане точно не як всі Бо там не має нас, бо там є тільки ти Подзвоню тобі Чути лиш гудки В повній самоті Не відповіси Подзвоню тобі Ну чому мовчиш Знову закурю Знову ти наснишся Минуло більше року, та спогади як діти Біжать, сміються, плачуть, та куди себе діти? І знов "ірландська кава", та там не має кави Цілую іншу та у голові твої вуста лиш Відчути б щось подібне знову, та вони не ти Я не художник та малюю тебе серед рим Шоб на секунду ти знайшла себе у пісні цій Бо думки все ніяк, не зупиняться Моя ти душа Прилітай сюди Моя рідная Бачу лиш у сні Боляче терпи Але тільки стій Крізь душевну біль Сильними станемо ми Подзвоню тобі Чути лиш гудки В повній самоті Не відповіси Подзвоню тобі Ну чому мовчиш Знову закурю Знову ти наснишся