Еустома

Я приїздила на вокзал, чекала довго тут З вагону знов не він, а він забув маршрут І я купую в магазині кріплене вино, Я трішки питиму й дивитимусь кіно Ледве відкриваю очі, дивний сон, Він був у піджаку, хоч не його фасон Дивлюся на столі букет, лежать його ключі Не чула я, як він зайшов вночі Еу-еустома На столі стоїть у скляній вазі То є знак, що він вдома І я блукаю по квартирі, а його нема Не розумію як, чого я знов сама А на столі стоїть букет, невже такий фінал? Чекати буду знов, я їду на вокзал А на вокзалі людно знов, занадто довго тут З вагону знов не він, а він забув мрашрут І я купую в магазині кріплене вино, Допоки не гірчить мені воно Еу-еустома На столі стоїть у скляній вазі То є знак, що він вдома Еу, слава Богу, що то не троянди, Стягнув із чиєїсь віранди, Загорнуті в целафан З "Еу" почнеться роман Еу-еустома На столі стоїть у скляній вазі То є знак, що він вдома