Тато

Тату, хто сказав, що зорі
Падають лише у море
Мені єдна впала в серце
Кажуть люди, любов'ю зветься
Тату памʼятаєш сяйво від вечірньої зорі
Ти гукав мене знадвору, хоча я була у дворі
Я сказала, що блищали очі, бо ганяла знов
Але сяяли вони, тому, що в них була любов
Чуєш тату, я ніколи не питала в тебе, як то кохати
І навіть коли ти на кухні скручував гайки
Я вже писала хлопцям, то вірші, то байки