Не мине

Коли зовсім один, і дуже складно долітати до небес,
і темний час, повільний час,
Ударами тяжкими йде над головою геть увесь,
Нема чудес, нема яснів, бо спати просто не вдається.
А ті, без кого жити неможливо,
Знаходилися так далеко, що якщо пішки до них йти,
Здавалось займе років десять.
Повільний час, жорстокий час, час болю.
Саме той, який постійно за свободу б\'ється.