Україно

Я вернусь к тебе по твоим золотым путям
Мне нельзя не любить, тебе нельзя не цвести
Лиш доти варто в світі жити, поки живеш і квітнеш ти
Україно, після далечі доріг
Вірне серце, осина, я кладу тобі до ніг
Поки кохаєм донестями, іще не скоро наш кінець