Золотава осінь

Осінній жовтий лист кружляє зверху вниз, мені наспівує пісні.
Ти кажеш - не журись, я повернусь колись - не обіцяй цього мені.
І марно не кажи, і не тривож душі, мені лишилися пісні.
І знаєш ти сама, що йде до нас зима, і так далеко до весни.
Золотава осінь розпустила коси і птахом у небо летить.
За тобою буду все життя жаліти і серденько буде боліть.
Золотава осінь йде простоволоса, шепоче мені - зупинись.
І питає вітра, де так довго він баривсь?