Безодня

Любо подивись на мене поглядом чистої
Бронзи допоки я п'ю свою каву салонам бо
Мні твої сльози втрачаючи кожен свій
Зроблений подих вдихаючи попиш цілює
Сутність знов на кінцеві як порожній