Достатньо

По-перше, я в тебе по вуха востаннє
По-друге, і першого мені достатньо
Ти – квітка, що у небо із землі проростає
Жоден не дотягнувся, а я зміг дістати
Поки на дворі віхола і град
Тебе я у душі сховав
Щоб не змогли потрапити в наш храм
Сумління та чужі слова
І хто хотів поцілить в спину нам
Не зміг, бо всі ножі зламав