ЗОНА

Оксана Білозір - ЗОНА (до річниці Чорнобильської трагедії: вічна шана героям і жертвам) Там наша мати вперше відкрила нам Першого слова радісну тайну, Марево пісні, неба синій храм, А там чорну, як човен, дідову труну. Там непогасно наша горить свіча, Не замести там наш споконвічний слід, Кожну дитину, наче лечеча з плеча, Батько пускав там у широкий світ. Зоною назвали мій родинний край, Де медами пахла нива золота, Де кипіло небо від пташиних зграй, І котили хвилі пшениці-жита. Зоною назвали мій родинний край, Де ніхто не сіє, де ніхто не жне, Клякну при дорозі, крикну: "Не вмирай!" І земля почує, і простить мене. Води там тихі, як Великодній ряст, Зорі там чисті, як передзвін Різдва. Там ми кохали юнні і для нас не раз Там цвіркунами тішилась трава. Скільки веселих там гомоніло сіл, Скільки барвистих там квітувало піль! - Виїла очі радіоактивна сіль, Випалив серце невтишимий біль.