Життя Продовжується

Вперше закохався ти, так в природі влаштовано,
Небесами зціленний, як в останній сповіді.
Ти біжиш до світлих мрій, що зависли над прірвою,
Збожеволів від весни, краси та жорстокості.
Ти літаєш високо, ти відчув її тепло.
І, забувши все святе, ти розбиваєшся.