Живу Наполовину

Кожний раз коли згадую про нас
У грудях коїться щось дивне
Водночас І тінь давніх образ
І те чого не вистачає сильно
Твоїх слів, твоїх рук
На моїх плечах
Твого погляду з зали
Коли на сцені я
І тепла яке завжди
Було в твоїх очах
Тепер бачимось у снах
Я б хотів щоб часу багато
Було в нас, а стало занадто
Пусто в серці моєму без тебе
Ніби я живу наполовину